Вимоги до оформлення статті

Вимоги до оформлення статті

Розділи

  1. Структура статті
  2. Вимоги до технічного оформлення статті
  3. Загальні вимоги та правила оформлення тексту статті
  4. Приклад оформлення статті

Структура статті

Вимоги до структури та змісту статті відповідають положенням Національного стандарту України ДСТУ 7152:2020 "Видання. Оформлення публікацій у журналах і збірниках" та Рекомендаціям ЄАНР (Європейської асоціації наукових редакторів) для авторів і перекладачів наукових статей англійською мовою. Загальну структуру статті можна розділити на декілька блоків:

  1. Вихідні дані статті 
    • Індекс універсальної десяткової класифікації (УДК)
    • Перелік та відомості про автора (-ів)
    • Назва статті
    • Анотація
    • Ключові слова
  2. Основний текст статті
  3. Список літератури
  4. Вихідні дані статті англійською/українською мовою

Вимоги до технічного оформлення статті

Обсяг статті має бути не менше 5 сторінок, максимальний ліміт на кількість сторінок відсутній. Остання сторінка має бути заповнена не менше ніж на 50 %.

Оформлення здійснюється з дотриманням таких основних правил:

  • Формат сторінки - А4; орієнтація - книжкова.
  • Поля - дзеркальні; верхнє - 2,3 см; нижнє - 2,6 см; усередині - 2,2 см; зовні - 1,7 см; корінець - 0 см.
  • Шрифт - Times New Roman, інтервал - одинарний, вирівнювання тексту - за шириною.
  • На першому рядку у лівому верхньому куті без абзацного відступу розміщується цифровий ідентифікатор об’єкта (DOI) - розмір шрифту 10 пт, інтервал після 6 пт. Ідентифікатор DOI призначається редакцією після прийняття статті до публікації у Віснику Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Енергетика: надійність та енергоефективність (надалі ЕНЕЕ), даний рядок слід заповнити наступним текстом - DOI: 10.20998/EREE.20xx.xx.xx.
  • Наприкінці, після другого списку літератури - References - окремим рядком розміщується дата надходження статті до редакції. Датою надходження вважається дата одержання редакцією остаточного тексту статті після її доопрацювання автором (-ами) за результатами рецензування. Відповідно, даний рядок слід заповнити наступним текстом - Надійшла (received) xx.xx.20xx. Вирівнювання за правим краєм, інтервал до 9 пт, інтервал після 6 пт, розмір шрифту 8 пт курсивом.

Вихідні дані статті

Вихідні дані статті зазначаються мовою написання статті (українською або англійською) і оформлюються в одну колонку на всю ширину сторінки.

  1. Індекс універсальної десяткової класифікації (УДК)

    Індекс УДК подають на початку статті після ідентифікатору DOI окремим рядком без відступу, розмір шрифту 10 пт, інтервал після 6 пт.

  2. Перелік та відомості про автора (-ів)

    Кожен автор оформлюється окремим рядком і містить таку інформацію (без скорочень):

      • прізвище, ім’я та по батькові (ПІБ). Автор для кореспонденції позначається знаком ✉, розміщеним після ПІБ перед основними відомостями;
      • безпосередньо після ПІБ через коротке тире зазначають науковий ступінь та учене звання (за наявності);
      • Для здобувачів освіти (бакалаврату, магістратури та аспірантури) замість наукового ступеню та ученого звання зазначають їх посаду та місце навчання (наприклад, «здобувач (-ка) кафедри …», «аспірант (-ка) кафедри …»);
      • посада, для закладів вищої освіти також вказати назву кафедри або відділу (наприклад, доцент кафедри …);
      • місце роботи;
      • місто, країна;
      • ORCID – за наявності, подають у вигляді повної коректної URL адреси (наприклад, https://orcid.org/0000-0003-2545-6314)
      • e-mail.

    Кожен автор (абзац) оформлюється з відступом ліворуч 0,75 см, інтервал після 12 пт. ПІБ автора (-ів) записуються напівжирним курсивом розміром шрифту 10 пт, науковий ступінь, учене звання, посада, місце роботи, місто, країна, ORCID та e-mail – звичайним накресленням, розмір шрифту 8 пт. Науковий ступінь, учене звання, посада та місце роботи, а також місто та країна між собою відділяються комою. Місце роботи та місто, а також країна, ORCID та e-mail між собою відділяються крапкою з комою.

  3. Назва статті

    Назву статті подають після переліку та відомостей про автора (-ів). Оформлюється окремим рядком з відступом ліворуч 0,75 см, інтервал після 12 пт, розмір шрифту 10 пт, регістр тексту – усі великі. У назві статті слід уникати використання скорочень та/або абревіатур, за винятком, якщо існує загальноприйнятий англійський аналог.

  4. Анотація

    Текст анотація подають після назви окремим рядком без жодних відступів та інтервалів, розмір шрифту 8 пт. Текст анотації оформлюється одним абзацом. На початку тексту анотації слово «Анотація» не використовувати.

    Обсяг анотації як українською, так і англійською мовами має бути не менше ніж 1800 знаків (враховуючи пробіли та ключові слова). Слід уникати використання скорочень та/або абревіатур, за винятком коли скорочення та/або абревіатура є складовою назви, наприклад, стандартів (ДСТУ 8302:2015 " …"), організацій (АТ "Харківобленерго") тощо.

  5. Ключові слова

    Ключові слова подають після тексту анотації окремим рядком з відступом першого рядка ліворуч 0,75 см, інтервал після 12 пт, розмір шрифту 8 пт.

    Кількість ключових слів має бути не менше 4 і не більше 10. Текст «Ключові слова:» виділяються напівжирним. Самі ключові слова жодним чином не виділяються. Один від одного ключові слова відділяються крапкою з комою. Серед ключових слів дозволяється використовувати скорочення та/або абревіатуру за умови, що дане скорочення та/або абревіатура буде розшифроване та/або існує загальноприйнятий англійський аналог (наприклад, «аналіз розчинених в маслі газів (АРГ)», «відновлювані джерела енергетики (RES)»).

Основний текст статті

Основний текст статті оформлюється у 2 стовпці – ширина стовпців 8,3 см, проміжок між стовпцями 0,5 см. При набиранні тексту кожний новий абзац має бути з відступом першого рядка ліворуч 0,75 см без жодних інтервалів до та після, розмір шрифту 10 пт.

Зміст статті має містити:

  • постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями;
  • аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується дана стаття;
  • формулювання цілей статті (постановку завдання);
  • виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
  • висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Окремі розділи статті (наприклад, Вступ, Аналіз основних досягнень і літератури, Мета роботи, Виклад основного матеріалу, Результати дослідження, Висновки і т. п.) виокремлюються напівжирним шрифтом. Редакція журналу не обмежує авторів у виборі, кількості та особливостях назв окремих розділів, але Мета статті є обов’язковою. Підрозділи статті (наприклад, Методи дослідження) виокремлюються напівжирним курсивом.

Оформлення списків

Автори можуть використовувати як марковані, так і нумеровані списки. Марковані списки слід оформлювати лише у вигляді жирної крапки:

  • …
  • …

Нумерований список виконується у вигляді нумерованих абзаців. Після цифр ставити лише крапку. Приклад оформлення нумерованого списку:

  1. …
  2. …

Однорівневі марковані та нумеровані списки виконуються з відступом першого рядка 0,75 см.

Також можна використовувати багаторівневі списки, проте не більше 3‑х рівнів. У такому списку 1‑й рівень виконується цифрами з крапкою з відступом першого рядка 0,75 см, 2‑й рівень – з відступом першого рядка 1,25 см, а 3‑й – з відступом першого рядка 1,75 см. Стилі 2-го та 3-го рівнів списку не нормуються, тобто можна використовувати будь-який варіант оформлення. Приклад 3‑рівневого списку:

  1. …
  2. …
    • …
    • …
      1. …
      2. …

Для 2‑рівневого списку 1‑й рівень виконується цифрами з крапкою з відступом першого рядка 0,75 см, а 2‑й рівень – маркованим з відступом першого рядка 1,25 см. Приклад 2‑рівневого списку:

  1. …
  2. …
    • …
    • …

Оформлення формул

Конструювання формул можна здійснювати кількома способами:

  1. для версій Microsoft Word 2003 конструювання формул здійснювати за допомогою редактора MS Equations. Для оформлення формул застосовувати наступні розміри:
    • звичайний – 10 пт;
    • великий індекс – 7 пт;
    • дрібний індекс – 5 пт;
    • великий символ – 14 пт;
    • дрібний символ – 10 пт.
  2. для версій Microsoft Word 2007 та вище конструювання формул здійснювати за допомогою вбудованого в MS Word редактора формул. При цьому використовувати розмір шрифту 10 пт в основному тексті та 9 пт у таблицях, написах у рисунках, підрисункових підписах і назвах таблиць.

Формули оформлюються окремим рядком у вигляді таблиці з 3-ма стовпцями - перший та третій стовпці шириною 0,6 см, другий стовпець - 7,1 см. Межі таблиці не відображаються. Поля клітинок - верхнє та нижнє по 0,3 см, ліве та праве по 0 см. Перший стовпець залишається пустим, формула розміщується у другому стовпці, третій стовпець призначений для нумерації формул (наприклад, (1)).

Латинські літери в іменах змінних набираються курсивом, символи кирилиці, грецькі літери, позначення функцій (наприклад, sin, log тощо), математичні скорочення (max, lim тощо), записані латиницею слова або скорочення (у тому числі нижні або верхні індекси), які не є позначенням змінних (наприклад, xopt), і звичайні символи (знаки операцій, цифри, дужки тощо) – прямим шрифтом.

Прості формули, а також окремі елементи формул, що не містять складних конструкцій, можна набирати звичайним текстом без використання MS Equations або вбудованого в MS Word редактора формул (наприклад, а2 + b2 = c2).

При наявності розділового знаку (крапка, кома, крапка з комою тощо) після формули, записаній в окремому рядку, він повинен розміщуватися всередині формули.

Якщо формула, що записана в окремому рядку, є частиною речення, яке продовжується після неї (наприклад, відомості про елементи формули, розміщені після слова «де»), то продовження речення оформлюється у вигляді абзацу без відступу першого рядка. Якщо при цьому продовженням тексту є відомості про елементи формули, розміщені після слова «де» кожне в окремому рядку, то після слова «де» повинен бути вставлений символ табуляції із відступом 0,75 см. Якщо відомості про елементи формули записуються в новому абзаці для кожного пояснення, то, починаючи із другого пояснення, кожен такий абзац оформлюється звичайним чином (відступ першого рядка 0,75 см). Наприклад, для формули (1) це матиме вигляд:

де           I – пояснення 1;
               U – пояснення 2;
               R – пояснення 3.

Формула може розриватися з її записуванням у декілька рядків відповідно до прийнятих в математиці правил, а саме після знаку математичної операції з повторюванням цього знаку в наступному рядку. Номер у цьому разі проставляється на рівні останнього рядка формули:

Для формули у 2 рядки (2), поля клітинок таблиці  мають бути наступними:

  • для першого рядка таблиці - верхнє 0,3 см, нижнє ліве та праве по 0 см;
  • для другого рядка таблиці - нижнє 0,3 см, верхнє ліве та праве по 0 см.

Для формули у 3 та більше рядків (3), поля клітинок таблиці  мають бути наступними:

  • для першого рядка таблиці - верхнє 0,3 см, нижнє ліве та праве по 0 см;
  • для середнього рядка (тобто другого, третього і т.д. рядків) усі поля по 0 см;
  • для останнього рядка таблиці - нижнє 0,3 см, верхнє ліве та праве по 0 см.

Декілька формул можуть бути послідовно записі у кілька рядків з одним номером (4). Оформлення таблиці для послідовного запису декількох формул у кілька рядків з одним номером повністю відповідає оформленню формул у декілька рядків.

Також можна записати декілька формул послідовно з різними номерами. Оформлення таблиці для послідовного запису декількох формул з різними номерами виконується наступним чином - верхнє та нижнє поля клітинок кожного рядка мають бути по 0,3 см, а ліве та праве по 0 см.

За наявності дуже великих формул, які не зручно розміщувати у декілька рядків, допускається такі формули оформити в одну колонку на всю ширину сторінки. При цьому необхідно такі формули розміщувати в верхній або нижній частині сторінки. 

Оформлення рисунків

Рисунки мають бути вставлені як об’єкти у вигляді окремого абзацу. Розташування поверх тексту заборонено.

Якість рисунків має бути достатньою для чіткого відображення написів на рисунку. Рекомендується використовувати формати векторної графіки (emf, wmf, svg, ai, pdf, eps). На рисунку нижче наведено приклади якості рисунків при збільшенні окремих частин рисунка - перший рисунок у форматі растрової графіки, другий рисунок у форматі векторної графіки.

Неправильно

Правильно

Усі рисунки (навіть, якщо він один) нумеруються у підрисункових підписах, а в посиланні слово «рисунок» скорочується і від номеру відділяється нерозривним пробілом («на рис. 1 …», «див. рис. 2»). У підрисунковому підпису слово «Рисунок» не скорочується, після нього ставиться номер рисунку. Назва рисунка записується після його номера. Номер рисунка і його назва розділяються коротке тире, по обидві сторони від якого ставиться по одному пробілу (наприклад, Рисунок 1 – Назва). На всі рисунки повинні бути посилання в тексті статті. Не допускається наявність рисунків, на які відсутні посилання в тексті. Рисунки не повинні зустрічатися в тексті раніше першого посилання на них.

Самі рисунки, підписи до них вирівнють по центру рядка, інтервал перед та після по 6 пт, розмір шрифту 9 пт. На рис. 1 наведено приклад оформлення рисунку.

Рисунок 1 – Назва рисунку

Рисунки, що містять декілька частин (або комбіновані рисунки), позначаються зазначеними під ними літерами або цифрами без дужки курсивним шрифтом. Літерне позначення можна використовувати для позначення до 12 частин рисунка, для більшої кількості доцільніше використовувати цифрове позначення частин. Для літерного позначення використовуються наступні літери – а, б, в, г, д, е, ж, з, к, л, м, н. У підрисунковому підпису повинні бути наведені пояснення, що стосуються частин рисунка. При посиланні, в цьому випадку, зазначається номер рисунка та, після пробілу, виділені курсивом літера (діапазон літер) або цифра (діапазон цифр), що відповідає (-ють) частині (-ам) рисунка. На рис. 2 а та б наведено приклад оформлення рисунку з розміщенням частин рисунку в один рядок. Позначення частин рисунку також вирівнють по центру рядка, інтервал перед та після по 6 пт, розмір шрифту 9 пт курсивом.

                         а                                                                              б                      

Рисунок 2 – Приклад розміщення частин рисунку в один рядок:
а – пояснення першої частини рисунку;
б – пояснення другої частини рисунку

На рис. 3 а–в наведено приклад оформлення рисунку з розміщенням частин рисунку в стовпець. Літерне або цифрове позначення має розташовуватися посередині під частинами рисунка. Для цього слід використовувати табуляцію (залежно від способу розміщення частин рисунка).

а

б

Рисунок 3 – Приклад розміщення частин рисунку в один стовпець з поясненням частин рисунку (а та б) у тексті

Рисунки не повинні виходити на поля колонки. Якщо рисунок виходить за поля колонки, його доцільно розмістити в одну колонку по всій ширині сторінки. При цьому необхідно рисунки, що займають усю ширину сторінки, розміщувати в її верхній або нижній частині, тобто над (рис. 4 а) або під текстом (рис. 4 б).

а                                                                                                б

Рисунок 4 – Назва рисунку

Оформлення таблиць

Усі таблиці (навіть якщо вона одна) нумеруються в заголовку, який розміщується над таблицею і складається зі слова «Таблиця» і номера (без крапки). Номер таблиці і її назва розділяються символом «тире» із пробілами по обидва боки. Номер таблиці і її назву вирівнють по центру рядка, інтервал перед та після по 6 пт, розмір шрифту 9 пт. 

Посилання на таблицю подібне посиланню на рисунок (наприклад, «в табл. 2»). На всі таблиці повинні бути посилання в тексті статті. Не допускати наявність таблиць, на які відсутні посилання в тексті. Таблиці не повинні зустрічатися в тексті раніше першого посилання на них. Після таблиці обов’язково вставляється порожній рядок (за винятком, коли цей рядок переходить на наступну сторінку або в наступну колонку). Тексти в клітинках таблиці оформлюються розміром шрифту 9 пт. Товщина ліній таблиці становить 0,5 пт, товщина ліній шапки – 1 пт. Примітки наводяться внизу таблиці. Приклад оформлення наведено у табл. 1.

Таблиця 1 – Приклад оформлення таблиці

Таблиці не повинні виходити на поля колонки. Якщо розміри таблиці більші за розміри колонки її слід розділити на частини і розмістити одну частину під іншою. Бажано розміщувати таблиці в тексті таким чином, щоб уникнути перенесення частини таблиці на наступну сторінку або у іншу колонку. Згідно з ДСТУ 3008:2015 при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку або у іншу колонку над її продовженням записується заголовок «Продовження таблиці» або «Кінець таблиці», у якому після пробілу зазначається номер таблиці. Форматування заголовку перенесеної частини ідентичне заголовку звичайної таблиці. У перенесеній частині таблиці повторюють її шапку та/або боковик. Дозволено шапку та/або боковик таблиці заміняти відповідно номерами колонок або рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці. Приклад оформлення наведено у табл. 2.

Таблиця 2 – Приклад оформлення таблиці

Кінець таблиці 2

Великі таблиці, які не можна розділити на частини, слід розмістити в одну колонку по всій ширині сторінки. При цьому необхідно таблиці, що займають усю ширину сторінки, розміщувати в її верхній або нижній частині, тобто над (рис. 4 а) або під (рис. 4 б) текстом.

Список літератури та References

Список літератури повинен містити не менше 10 джерел інформації, причому бажано посилатися на публікації останніх 5 років. Посилання на наукові праці автора (-ів) (самоцитування) обмежується на рівні не більше 30 % від загальної кількості джерел інформації (наприклад, для списку літератури обсягом 12 джерел самоцитування має становити не більше 4 джерел).

Перед використанням джерел радимо ознайомитися з рекомендаціями Комітету з питань етики НАЗЯВО щодо припинення (обмеження) використання джерел інформації держави-агресора в наукових публікаціях.

Опис та оформлення літературних джерел здійснювати відповідно до ДСТУ 8302:2015. Нижче наведені посилання на:

Безпосередньо після списку літератури має бути приведений його другий варіант, який розміщується після слів References, виділених напівжирним, і оформлюється в стилі IEEE. За посиланням нижче наведені

При оформленні References назви джерел (журналів, конференцій тощо) подавати у повному вигляді (не скорочувати). Для цифрових джерел (звіти, публікації у соціальних мережах, блогах, сайтах тощо) обов’язковим є наявність інтернет посилань та/або DOI, поданих у вигляді повних коректних URL адрес (наприклад, http://eree.khpi.edu.ua, https://doi.org/10.20998/2224-0349....).

Для літературних джерел, алфавіти яких відмінні від латиниці, наводиться їх англомовна назва. За її відсутності виконується транслітерація латиницею і у квадратних дужках після неї подається переклад англійською мовою. Транслітерація українського тексту джерел виконується згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею». Для таких джерел наприкінці у круглих дужках вказується мова оригіналу (наприклад, «in Ukrainian», «in Russian», «in Japanese» тощо).

Нижче наведено кілька прикладів оформлення джерел літератури References у стилі IEEE:

  • National Agency for Higher Education Quality Assurance, “Rekomendatsii Komitetu z pytan etyky shchodo prypynennia (obmezhennia) vykorystannia dzherel informatsii derzhavy-ahresora v naukovykh publikatsiiakh [Recommendations of the Ethics Committee on the termination (restriction) of the use of information sources of the aggressor state in scientific publications]”, Nov. 2023. [Online]. Available: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/Рекомендації-Комітету-з-питань-етики-про-використання-джерел-від-30.11.2023.pdf (in Ukrainian)
  • “Guideline for the refurbishement of electric power transformers,” Electric Technology Research Association, vol. 65, no. 1, 2009. (in Japanese)

При оформленні списків літератури рекомендуємо звернути увагу на Сервіс автоматичного оформлення бібліографічних посилань і створення списків використаних джерел. Даний сервіс дозволяє оформити посилання з різних типів джерел у великій кількості стилів цитування (у тому числі ДСТУ 8302:2015 та IEEE). Також даний сервіс дозволяє транслітерувати український текст посилань латиницею.

Оформлення списку літератури та References у статті виконується у вигляді нумерованих абзаців з навислим відступом і табуляцією 0,5 см, розмір шрифту 8 пт.

Вихідні дані статті англійською/українською мовою

Вихідні дані статті англійською/українською мовою розміщуються наприкінці статті після References та дати надходження статті через пустий рядок. Вимоги до оформлення вихідних даних статті англійською/українською мовою повністю відповідають вимогам оформлення вихідних даних статті, зазначених на початку.

При перекладі вихідних даних статті англійською/українською мовою радимо звернути увагу на

Загальні вимоги та правила оформлення тексту статті

В тексті статей не використовувати автоматичні переноси і переноси, проставлені вручну за допомогою дефіса. Як виняток допускається використання переносів у таблицях.

Відповідно до Українського правопису 2019 р. в тексті статті слід використовувати кутові лапки (ялинки або французькі) – «…». Проте в англомовній анотації та References слід застосовувати англійські подвійні лапки (“…”). У випадку цитати всередині іншої цитати рекомендується використання кутових лапок як зовнішніх, а англійських подвійних – як внутрішніх («… “…” …»).

Знак множення позначається виключно у вигляді крапки «∙» або у вигляді хрестика «×». Для позначення розмірів використовувати лише «×» (наприклад, 25 × 25 мм).

Слід розрізняти дефіси і тире. Використовувати тільки коротке тире, у тому числі для відображення символу «мінус» і при вказівці діапазонів: –232, [2–7]; у 2001–2005 рр.; на рис. 1, а–в; у табл. 1–3; С. 1–17 і т. п. При вказівці діапазону, межі якого позначені числами або літерами, тире НЕ облямовувати пробілами; у інших випадках, де межі записано словами, перед і після тире вставляти один пробіл (наприклад, «у вересні – листопаді»).

При записуванні порядкових числівників за допомогою арабських цифр і змінних указувати літерне нарощування (закінчення), не допускаючи його перенесення в новий рядок. Для з’єднання значення числівника і нарощуваного літерного закінчення використовувати нерозривний дефіс.

При цифровому записуванні числівників за допомогою римських цифр, при записуванні календарних чисел, а також при кількісних числівниках закінчення (нарощування) не дописується (у XX столітті, 12 січня і т.п.; але не у XX‑му столітті, 12‑го січня 2015‑го року і т.п.).

Якщо словесний запис порядкового числівника закінчується двома голосними, приголосною або літерою «й» чи «ї», то нарощування складається з однієї літери (наприклад, «5‑й біт», «70-х років» тощо).

Якщо словесний запис порядкового числівника закінчується приголосною і голосною, то нарощування має дві літери (наприклад, «7‑ма гармоніка» тощо).

Якщо перша частина слова із числовим значенням записується цифрами, то кінцева частина приєднується нерозривним дефісом: 8‑бітовий (але не 8-ми бітовий і не 8 бітовий).

Відповідно до ДСТУ ISO 80000-1:2016 значення фізичної величини і одиницю виміру (у тому числі % і ℃) обов’язково розділяти пробілом, використовуючи для цього нерозривний пробіл (2 м, 15,5 кг, 30 %, 36,6 ℃). Винятки становлять позначення у вигляді знака, піднятого над рядком, перед яким пробіл не ставиться (наприклад, при позначенні степенів одиниць, розміру плоского кута в градусах, хвилинах, секундах – 15º, 5'12").

Розділяти пробілами ініціали, прізвище та ініціали, а також кількісні числівники в цифровому запису (наприклад, у запису номера) і попередній (іноді наступний) текст, не допускаючи при цьому їх розміщення в різних рядках. Для поділу використовувати нерозривний пробіл (С. 13, 120 с., рис. 2, табл. 1, п. 4, № 121, Т. Г. Шевченко).

Використовувати стандартні скорочення слів, орієнтуючись на ДСТУ 3582–2013. Допускається використання загальноприйнятих і нестандартних скорочень, побудованих відповідно до зазначеного стандарту.

Приклад оформлення статті

Усі правила та вимоги до оформлення статті відображені у прикладі за посиланням нижче

Цей документ створений з метою спрощення оформлення статей авторами для подальшого їх подання для розгляду до редакційної колегії ЕНЕЕ. Даний документ є шаблоном Word 97-2003 для забезпечення максимальної сумісності. При відкритті цього файлу відразу створюється новий документ, в якому той чи інший елемент статті оформлений відповідно до правил, описаних раніше. У даному документі для оформлення використовуються стилі, що дозволяють заощадити час на правильне оформлення статті. Стаття повинна бути оформлена із використанням стилів, що визначені в цьому шаблоні. Перевизначення цих стилів заборонено. Після закінчення написання та оформлення статті збережіть документ у потрібному форматі. Як назву документа рекомендується через кому вказати прізвища всіх авторів статті.