Аналіз перспектив розвитку відновлюваної енергетики в Україні

Анотація

У статті проведено ґрунтовний аналіз Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики до 2030 року, що визначає стратегічні орієнтири переходу України на нову модель енергетичного сектору. Особлива увага приділяється розгляду динаміки зростання частки відновлюваних джерел у різних секторах енергетики: електроенергетиці, теплопостачанні та охолодженні, а також у транспорті. В роботі показано, що саме тепловий сектор має стати головним рушієм досягнення цільового показника у 27 % частки відновлювальних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні енергії, головним чином завдяки широкому використанню біомаси. Разом із тим, відзначено зростаючу роль вітрової та сонячної енергетики у виробництві електроенергії, що відповідає глобальним трендам швидкого зниження вартості цих технологій. У статті наголошується, що реалізація поставлених завдань потребує врахування низки викликів, серед яких сталий розвиток біоенергетики без загрози для довкілля, інтеграція нестабільних відновлюваних потужностей у мережу, необхідність розвитку систем накопичення енергії та інфраструктури для електротранспорту. Також проаналізовано прогнози внеску окремих технологій у секторальному вимірі: теплові насоси, сонячні колектори та геотермальна енергія розглядаються як додаткові інструменти диверсифікації, які підвищують стійкість системи. Результати дослідження свідчать, що успіх енергетичної трансформації залежатиме не лише від досягнення кількісних показників, але й від здатності забезпечити збалансований розвиток усіх сегментів, створити належні інституційні умови та залучити інвестиції у критично важливі сфери. Таким чином, виконання положень Національного плану дій з відновлювальної енергетики є не лише завданням енергетичної політики, а й важливим кроком у напрямку підвищення енергетичної безпеки, економічної стійкості та екологічної відповідальності України в умовах сучасних викликів. Водночас у статті підкреслюється, що довгостроковий успіх можливий лише за умови узгодження державної стратегії з реальними ресурсними можливостями, розвитком локальних ринків біопалива та технологій зберігання енергії, а також активної участі громад та бізнесу у процесі енергетичної модернізації. Такий підхід дає змогу не лише реалізувати формальні цілі, але й закласти підґрунтя для сталого розвитку економіки та підвищення конкурентоспроможності країни у європейському енергетичному просторі.