Анотація
Стаття присвячена систематизації концептуальних засад та аналізу практичних аспектів застосування технології цифрових двійників в енергетичній галузі. Актуальність дослідження зумовлена прискореною цифровою трансформацією енергосистем, зростанням частки відновлюваних джерел енергії у структурі генерації та недостатністю традиційних інструментів диспетчерського управління для вирішення завдань предиктивного моніторингу і оптимізації режимів роботи в умовах підвищеної стохастичності навантажень. На основі критичного аналізу наявних підходів проведено дослідження та встановлено, що для електроенергетики цифровий двійник доцільно розглядати як трирівневу кіберфізичну систему, яка охоплює фізичний рівень, рівень передачі та обробки даних і рівень цифрової моделі та забезпечує безперервну синхронізацію з фізичним об’єктом у режимі, наближеному до реального часу. Показано, що ефективна реалізація цифрових двійників в енергетиці ґрунтується на конвергенції пристроїв вимірювання комплексної амплітуди, стандарту IEC 61850, хмарних обчислень та засобів обробки великих даних, а інтеграція алгоритмів машинного навчання розширює функціональність цифрових двійників до прогнозування стану, оцінювання залишкового ресурсу та оптимізації диспетчерських рішень. Проведено порівняльний аналіз цифрових двійників із системами диспетчерського управління та збору даних у реальному часі, який засвідчив, що традиційні системи забезпечують переважно реактивний контроль, тоді як цифрові двійники формують предиктивну спостережність, підтримують сценарне моделювання та замкнений цикл оптимізуючого управління. Узагальнення практичних кейсів підтвердило економічну й операційну доцільність застосування цифрових двійників у сегментах генерації, передачі та накопичення електроенергії, а SWOT-аналіз умов впровадження в енергетичній системі України виявив як наявні інституційні передумови, так і суттєві технологічні, фінансові та кібернетичні обмеження. На цій основі обґрунтовано дорожню карту поетапного впровадження цифрових двійників в енергосистему – від цифрової репрезентації фізичного об’єкта або системи, яка оновлюється в режимі реального часу на рівні підстанції до повноцінного цифрового двійника на загальносистемному рівні.
Посилання
W. Kritzinger, M. Karner, G. Traar, J. Henjes, and W. Sihn, “Digital Twin in manufacturing: A categorical literature review and classification,” IFAC-PapersOnLine, vol. 51, no. 11, pp. 1016–1022, 2018, doi: https://doi.org/10.1016/j.ifacol.2018.08.474
M. Grieves and J. Vickers, “Digital twin: Mitigating unpredictable, undesirable emergent behavior in complex systems,” in Transdisciplinary Perspectives on Complex Systems. Cham: Springer Int. Publishing, 2016, pp. 85–113, doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-38756-7_4
W. F. Mbasso et al., “Digital twins in renewable energy systems: A comprehensive review of concepts, applications, and future directions,” Energy Strategy Reviews, vol. 61, Sep. 2025, Art. no. 101814, doi: https://doi.org/10.1016/j.esr.2025.101814
A. Fuller, Z. Fan, C. Day, and C. Barlow, “Digital twin: Enabling technologies, challenges and open research,” IEEE Access, vol. 8, pp. 108952–108971, 2020, doi: https://doi.org/10.1109/access.2020.2998358
N. G. Gourisetti, S. Bhadra, D. J. Sebastian-Cardenas, M. Touhiduzzaman, and O. Ahmed, “A theoretical open architecture framework and technology stack for digital twins in energy sector applications,” Energies, vol. 16, no. 13, Jun. 2023, Art. no. 4853, doi: https://doi.org/10.3390/en16134853
M. M. H. Sifat et al., “Towards electric digital twin grid: Technology and framework review,” Energy and AI, vol. 11, Nov. 2022, Art. no. 100213, doi: https://doi.org/10.1016/j.egyai.2022.100213
Communication Networks and Systems for Power Utility Automation, IEC 61850:2026 SER, International Electrotechnical Commission, Geneva, 2026.
International Renewable Energy Agency (IRENA), “Digitalisation and AI for power system transformation: Perspectives for the G7,” IRENA, Abu Dhabi, Oct. 2025. [Online]. Available: https://www.irena.org/-/media/Files/IRENA/Agency/Publication/2025/Oct/IRENA_INN_Digitalisation_AI_for_power-systems_2025.pdf
Communication Networks and Systems for Power Utility Automation - Part 90-5: Use of IEC 61850 to Transmit Synchrophasor Information According to IEEE C37.118, IEC TR 61850-90-5:2012, International Electrotechnical Commission, Geneva, 2012.
Communication Networks and Systems for Power Utility Automation - Part 5: Communication Requirements for Functions and Device Models, IEC 61850-5:2013, International Electrotechnical Commission, Geneva, 2013.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Авторське право (c) 2026 Галина Вікторівна Омеляненко, Валерій Олександрович Гурінчук

